Уроки мужності

ПЛАН

проведення уроку мужності

Тема: «Зростаємо патріотами»

(слайд 1)

Мета: розширити знання учнів про нашу Батьківщину – Україну; виховувати патріотизм, повагу до її захисників; прищеплювати любов до державних символів України; розширити знання учнів про цінності українців і України взагалі; довести до свідомості учнів, що ми самі відповідаємо за долю нашої держави, що кожен українець повинен мати активну громадянську позицію щодо подій на сході України.

Матеріально-технічне забезпечення: прапор, герб, карта України, мультимедійний проектор, екран, книжкова виставка, відеофільми

(слайд 2)

Епіграфи до уроку:

«Свою Україну любіть.

Любіть її... Во врем'я люте.

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Т. Шевченко

Я знаю вас, нащадки запорожців,

Я вірю вам і низько б'ю чолом.

Дивлюсь на вас і вірою займаюсь,

І б'ю поламаним крилом.

О. Олесь

Хід уроку

(слайд 3)

Майстер: Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні! Тут жили наші діди й прадіди, тут живуть наші батьки – тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.

Учень: Материнський образ України встає з полинових степів і глибинної чорноземної скиби, як барва зоріє із зажури поліських озер, що чистими очима довірливо дивляться на світ, виростає недосяжно на повен зріст із карпатських верховин. Нема життя без України, бо Україна - це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна – це мати, яку не вибирають, як і долю, бо Україна - це пісня, яка вічна на цій землі. Не стидайся, це твоя земля

Учень: На землі великій є одна країна.

 Гарна, неповторна, красна, як калина.

 І живуть тут люди добрі, працьовиті.

 І скажу, до речі, ще й талановиті

Учень: Землю засівають і пісень співають, На бандурі грають і вірші складають Про ліси і гори, і про синє море, Про людей і квіти…

Учень: У всіх людей одна святиня,

 Куди не глянь, де не спитай.

 Рідніша їм своя пустиня,

 Аніж чужий в пустині рай.

 Нема без кореня рослини,

 А нас, людей, - без Батьківщини

Учень: Україна – рідний край,

 Поле, річка, синій гай.

Любо стежкою іти,

Тут живемо я і ти.

(слайд 4)

Учень: Україна – це наша рідна земля, рідний край, де ми народилися. Її багатство – це хліб і цукор, сталь і вугілля, літаки і комп’ютери. А ще тихі озера, безкраї лани пшениці, квітучі поля льону, вишневі сади. Це гори Карпати і шахти Донбасу. Це – калина, барвінок, м’ята. Україна – це земля, де ми з вами живемо, де живуть наші рідні, де жили наші предки. І все це треба любити, пам’ятати, берегти!

(слайд 5)

Майстер: Ми з вами навчаємося, живемо в мирі. А є такі місця в Україні, на сході держави, де діти не мають змоги зараз ходити до школи. Бандитські угрупування, терористи стріляють у мирних людей, по школах, дитячих садках, будинках, аеропортах. Є поранені, багато людей убиті. Триває АТО – антитерористична операція. На сході нашої країни в окремих містах, селах не працюють школи, дитячі садки. Немає газу, води, світла. Люди вимушені голодувати, жити в підвалах.

Учень:

Хто другом був, став ворог клятий,

В роботі зброя й голі руки…

Розкол на синьо-жовтій мапі

Прийшов за смерть, страждання й муки.

Донбас в вогні, в Луганську вибух знову…

Руйнація крокує по землі,

Крим приручив російський Вова…

Хто є чужий? А де тепер свої?

Учень:

Вони ідуть вперед на смерть,

І не бояться ані куль, ні танків.

Вони воюють за ідею,

Що настане кращий час.

І особисто я в це вірю,

Що все попереду у нас!

(слайд 6)

Майстер. Збереглася давня легенда ще козацьких часів: коли на країну нападали вороги зі сходу і заходу, півдня і півночі, коли в нерівних боях полягли кращі захисники народу, на велику раду зібралися старі вожді, наймудріші книжники, сліпі кобзарі. "Що чинити далі? – з болем і розпачем запитували вони. – Розбиті наші останні полки, захоплені ворогами останні фортеці…” І тоді піднялися найдревніші із кобзарів: - Неправда, - сказали вони, - останній полк ніколи не може бути розгромлений, остання фортеця ніколи не здається! Бо це те, що в душі кожного: наша дума, наша пісня, прадавні звичаї і традиції. Їх можна віддати лише добровільно – але ми не віддамо, бо ми народ одвічний, потужний і життєдайний. Биті, знекровлені, палені й топтані, ми знову піднімемося з руїн, із попелу, і знову воскреснемо, розквітнемо, забуяємо!..

Учень:

Горнусь до тебе, Україно.

 Як син до матері горнусь

За тебе, рідна і єдина

Щодня я Богові молюсь.

 Молюсь за тебе, Україно,

 І свої сили віддаю,

 Щоб відродити із руїни

Наш дух і славу бойову.

 Очистимо усі джерела,

Дніпро-Славутич оживе,

І заспіваєм: «Ще не вмерла Україна наша і не вмре».

Учень:

Давно я чув, що з просторів небесних

Нам світять зорями в нічній імлі

Безсмертні душі праведників чесних,

Отих людей, що вмерли на землі.

(слайд 7)

Звучить пісня «Ще не вмерла Україна – гімн євро майдану»

(слайд 8)

Ведучий: Душі героїв. Вони очима-зорями дивляться на нас із небес, журавлями пролітають над нами, сумно курличучи в небесній далині.

Учень:

А сотню вже зустріли небеса..

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров’ю перемішана сльоза….

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог,побачивши загін:

Спереду – сотник,молодий,вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній-сивий-сивий..

І рани їхні вже не їм болять..

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

Майстер: Тож запалімо свічки пам’яті солдатам-визволителям Великої Вітчизняної, героям-афганцям, героям Небесної сотні, усім героям, які боролись за незалежність нашої України, за її суверенітет та цілісність. Нехай спокійно і тепло буде їхнім душам від цього священного світла.

(слайд 9)

Звучить пісня «Не спи, моя рідна земля»

(слайд 10)

Ведучий: Вслухаємось у гомін сивої давнини: звідти крізь віки долинає тупіт розвихрених коней, брязкіт шабель із козацького шаленого герцю, гучна яса стрілецької слави. Як же довго наш народ ішов до незалежності! Ішов через утиски, в’язниці Сибіру упродовж усієї історії від часів Київської Русі до наших днів. На цьому шляху загинула незлічена кількість кращих синів і дочок України, які відстоювали її незалежність. Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради. Довгої вікової героїчної боротьби за волю.

Ведучий: Шлях України позначений високими степовими могилами та прекрасними піснями. Пісня, як естафета передає від покоління до покоління історичну правду. Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша батьківщина мала славні періоди  історії, справді легендарних героїв, мужньо пережила найважчі випробування і не скорилася. Ми можемо гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів.

Ведучий: Нові часи, нові завдання, нові вимоги… Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі. Сьогодні ми є свідками великих перетворень - перетворень, що відбуваються в нашій країні. Ми – майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками піднесімо її культуру, своїми досягненнями славімо її. Будьмо гідними своїх предків, бережімо волю і незалежність України, поважаймо свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими.

(слайд 11)

Звучить пісня «Молитва за Україну»

(слайд 12)

Ведучий: «Хай єднається захід і схід» Немає на світі кращого неба, ніж небо України! Подивімось на своє небо і думкою, як у тій чудовій пісні, полиньмо аж до Бога і гляньмо на зелено-блакитну Землю – і тоді відкриється нам на зелено-блакитному суцвітті планети край, що нагадує собою серце,- Україна! Ні! Як нема кращого неба, ніж небо України, так і немає кращої землі, ніж наша Україна! Об’єднаймося ж усі задля миру та спокою на рідній землі. Схід і Захід має бути разом. Ми проти війни!

Учень:

Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,

Пам’ятайте про тих, що не встали як впали.

Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

Учень:

Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,

Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки...

Є в місцях невідомих невідомі останки.

Учень:

Є в лісах, є у горах, і є під горою

– Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні

Разом: Хай відомими стануть всі герої безвісні.

(слайд 13)

Звучить пісня «Війна» - виконує Чорний С.

(слайд 14)

Ведучий:

Я дивлюсь на світлини бійців,

Щирі посмішки, втомлені очі,

Сиві скроні та безліч рубців…

А мій розум сприйняти не хоче:

Це не сон, не синдром маячні.

Це війна не в далекій країні.

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

Саме зараз вони, вояки,

Схід країни від зла захищають,

Б’ються на смерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливають,

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддають найцінніше – життя,

України найкращі сини!

Майстер:

Три роки тому російські війська та проросійські бойовики перейшли до прямих військових дій на Донбасі. У відповідь 14 квітня 2014 року виконувач обов’язків президента України  Олександр Турчинов підписав указ про початок антитерористичної операції у східних областях.

За три роки АТО загинуло  понад 11 тисяч осіб - 2,5 тисячі українських військових, з них 86 буковинців, 2000 мирних жителів, 1 млн. 700 тис. українців стали переселенцями, у полоні досі перебуває 126 людей.

Люди, які захищають нашу Вітчизну – герої. Вони мужні, сміливі, сильні. Є такі і на нашій Буковинській землі. Хвала їм і слава! Але є вже і загиблі:

(слайд 15)

Ведучий:

Бузенко Володимир Петрович («Італієць»)

Обставини загибелі: Зник безвісти 19 січня 2015 р. під час оборони Донецького аеропорту. Ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих, виявлених під завалами після підриву російськими бойовиками будівлі нового терміналу і доставлених до Запоріжжя. Похований із військовими почестями поруч із могилою батька 30 листопада 2015 р.

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).

Указом № 20 від 3 грудня 2016 р. нагороджений відзнакою "Народний Герой України" (посмертно

(слайд 16)

Ведучий:

Буравчиков Олексій Юрійович («Ведмідь»)

Обставини загибелі: Загинув 29 серпня 2014 року під час виходу батальйону "Донбас" т.зв. Зеленим коридором з с. Многопілля до с. Червоносільске. 3-го вересня тіло Ведмідя разом з тілами 96 інших загиблих у Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. 16-го жовтня 2014 р. тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська, як невпізнаний герой. Був упізнаний за тестами ДНК та перепохований 23.02.2015 р.

Місце поховання: м. Чернівці, Центральне кладовище, Алея Слави .

Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням Чернівецької міської ради нагороджений медаллю “На славу Чернівців” (посмертно).

Нагороджений "Іловайським Хрестом" (посмертно).

(слайд 17)

Ведучий:

Бурачук Василь Васильович («Комод»/«Циган»)

Обставини загибелі: Загинув 2 червня 2017 р. у районі м. Волноваха (Донецька область).

Сімейний стан: Залишились батьки, дві молодші сестри, цивільна дружина та донька.

Місце поховання: с. Журавка, Городищенський район, Черкаська область.

(слайд 18)

Ведучий:

Боднар Петро Степанович

Обставини загибелі: Загинув 28 червня 2014 р. під час обстрілу бойовиками блокпосту № 8 під Слов'янськом в районі с. Семенівка, Слов'янський район, Донецька область. Разом з Петром загинули молодший сержант Л. Ординський та сержант О. Закусіло.

Сімейний стан: Залишились дружина та донька.

Місце поховання: с. Панка, Сторожинецький район, Чернівецька область .

Указом Президента України № 144/2015 від 14 березня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

(слайд 19)

Ведучий:

Бурлака Сергій Вікторович («Француз»)

Обставини загибелі: Під час проведення аеророзвідки поблизу села Павлопіль (Волноваський район Донецька область), впав безпілотник. У ніч на 25 березня 2016 р. група прикриття вирушила за ним, зранку вона досягла району падіння. Територія була щільно замінована, і «Француз» підірвався на одній з мін, поранення виявились несумісними з життям.

Сімейний стан: Залишилися мати, дружина та дві доньки.

Місце поховання: с. Василівка, Вільнянський район, Запорізька область.

Указом Президента України № 216/2016 від 18 травня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

(слайд 20)

Ведучий:

Валявський Ілля Васильович

Обставини загибелі: Загинув 17 червня 2014 р. у бою з терористами в районі м. Щастя Луганської області. Разом з Іллєю загинули старший лейтенант В. Файфура, сержант В. Мігован, молодший сержант І. Крисоватий, старший солдат В. Піцул,солдат М. Доник, солдат Ю. Мізунський, солдат І. Леонтій та молодший сержант В. Якобчук.

Сімейний стан: Залишились дружина та 2-річний син.

Місце поховання: с. Михальча, Сторожинецький район, Чернівецька область.

Указом Президента України № 631/2014 від 2 серпня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

(слайд 21)

Ведучий:

Василишин Андрій Дмитрович

Обставини загибелі: Загинув 20 липня 2014 р. під час мінометного обстрілу в районі аеропорту Луганська. Разом з Андрієм загинув старший солдат П. Ільчук.

Сімейний стан: Залишились матір, сестра.

Місце поховання: с. Дорошівці, Заставнівський район, Чернівецька область .

Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

(слайд 22)

Ведучий:

Гарбуз Олександр Валентинович

Обставини загибелі: Загинув 22 січня 2015 р. у бою поблизу міста Авдіївка районі аеропорту Донецька.

Сімейний стан: Залишилися двоє маленьких синів та дворічна донька.

Місце поховання: с. Анадоли, Хотинський район, Чернівецька область.

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

(слайд 23)

Ведучий:

Горбачова Анастасія Валентинівна («Ліса»)

Обставини загибелі: Загинула 6 серпня 2015 р. від вогнепального поранення в м. Маріуполь (Донецька область).

Місце поховання: м. Чернівці, Центральне кладовище, Алея Слави

Рішенням Чернівецької міської ради нагороджена медаллю “На славу Чернівців” (посмертно).

(слайд 24)

Ведучий:

Дергач Леонід Валентинович («Академік»)

Обставини загибелі: Загинув 1 лютого 2017 р. близько 07.10 під час обстрілу РОП в районі м. Авдіївка Донецької області. Разом з Леонідом загинув солдат Р. Бублієнко.

Сімейний стан: Залишились батьки, дружина та двоє синів.

Місце поховання: с. Зарожани, Хотинський район, Чернівецька область.

Указом Президента України № 22/2017 від 1 лютого 2017 року, "за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

(слайд 25)

Ведучий:

Трепко Владислав Віталійович

Обставини загибелі: Загинув у ніч на 12 лютого 2015 р. під час артилерійського обстрілу в районі Дебальцеве, коли намагався вивезти поранених.

Сімейний стан: Залишилися батьки, брати, сестра, цивільна дружина та донька, яка народилася після загибелі батька, 21 жовтня 2015 р.

Місце поховання: м. Чернівці, Центральне кладовище, Алея Слави

Указом Президента України № 108/2015 від 26 лютого 2015 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Указом № 1 від 4 червня 2015 р. нагороджений відзнакою "Народний Герой України" (посмертно).

Рішенням Чернівецької міської ради нагороджений медаллю “На славу Чернівців” (посмертно)

(слайд 26)

Ведучий:

Крисоватий Ігор Іванович

Обставини загибелі: Загинув 17 червня 2014 р. у бою з терористами в районі м. Щастя Луганської області. Разом з Ігорем загинули старший лейтенант В. Файфура, сержант В. Мігован, старший солдат В. Піцул, солдат М. Доник, солдат Ю. Мізунський,солдат І. Валявський, солдат І. Леонтій та молодший сержант В. Якобчук.

Сімейний стан: Залишились мати, сестри та брати.

Місце поховання: м. Чернівці, Центральне кладовище, Алея Слави

Указом Президента України № 631/2014 від 2 серпня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням Чернівецької міської ради нагороджений медаллю “На славу Чернівців” (посмертно).

(слайд 27)

Ведучий:

Чунтул Віталій Манолійович

Обставини загибелі: Загинув 23 липня 2016 р. близько 5:30 під час артилерійського обстрілу поблизу села Гнутове під Маріуполем (Донецька область). Разом з Віталієм загинули: старший солдат К. Бессараб, солдат В. Ковальов та старший солдат В. Полохало.

Сімейний стан: Залишились батьки.

Місце поховання: м. Чернівці, Руське кладовище.

Указом Президента України № 345/2016 від 22 серпня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням Чернівецької міської ради нагороджений медаллю “На славу Чернівців” (посмертно).

Нагороджений почесним знаком "Маріуполь. Відстояли - Перемогли" (посмертно).

(слайд 28)

(слайд 29)

Майстер: Давайте, встанемо і пом’янемо хвилиною мовчання цих героїв і всіх тих, хто не повернувся додому з війни живим. .

Ніколи не проходьте байдуже повз могили, пам’ятники, обеліски. Завжди вклоніться пам’яті тих, хто боровся за нас, за наше життя і пам’ятайте про героїв, які живуть разом із нами.

(слайд 30)

Звучить пісня «Я люблю Україну»

(слайд 31)

Майстер: Ось і підходить наш урок мужності до завершення.

На 14 жовтня припадає одразу три великих  свята – День Козацтва,  свято Покрови Пресвятої Богородиці та День захисника Вітчизни.

Нехай чудовий Покров

Вас осяє і заспокоїть,

Подарує щастя і любов,

І життя без смутку влаштує

Бажаю любові, оптимізму,

Кохання, краси, магнетизму

Здоров’я, удачі, багатства

З бідою ніколи не зустрічатись

Будьте сміливими, здоровими, спортивними,

Будьте мужніми, чесними, відважними.

Я в вас вірю – станете ви справжніми

Захисниками своїх родин, нашої неньки України,

Бажаю всім нам мирного неба над головою !

Ви найкращі хлопці у ліцею.

Майстер в/н                                                       Н.І. Чосик